Олег Гусєв
Олег Юрійович Гусєв (народився 3 серпня 1959 — помер у жовтні 2020) — експерт з питань зв'язку і громадський діяч.
Життєпис[]
Вищу освіту здобув у Томському вищому військовому ордена Червоної Зірки училище зв’язку за фахом інженер з експлуатації засобів радіозв'язку (1980) та на факультеті післядипломної освіти Київського Міжрегіонального центру професійної перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас за фахом менеджер-економіст (2006). Пройшов курс навчання в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України (2008).
Взяв участь у міжнародних навчальних програмах та отримав Сертифікати: Офісу електронних комунікацій республіки Польща (Office of Electronic Communications) (2006) - регуляторні питання ЄС з питань телекомунікацій, Міжнародного союзу електрозв'язку та Бюро розвитку електрозв’язку (ITU) (2008) - радіочастотний моніторинг, ЄБРР (European Bank for Rekonstruction and Development) (2011) - регулювання у сфері електронного зв’язку, Секретаріату Ради Європи (2017) - кібербезпека (кіберзлочинність і електронні докази, проект «СуЬегСгіте@ЕАР III» для держав ініціативи ЄС «Східне партнерство»).
З 1976 по 2002 рік проходив військову службу. В період 2003 - 2006 р. начальник відділу телебачення і радіомовлення Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення Держкомзв'язку України, одночасно в період 2005-2006 р. голова профспілкової організації Концерну РРТ. З 2006 по 2009 начальник управління планування та організації державного нагляду Державної інспекції зв'язку Національної комісії з питань регулювання зв'язку України. В період 2009 -2010 р. експерт ТОВ «Фонд соціальних стратегій».
Громадська діяльність[]
З 2010 року перший заступник голови Комісії Українського союзу промисловців і підприємців з питань науки та IT,
З 2011 року голова Комітету громадського контролю Громадської ради при НКРЗ.
З 2012 — член Громадської ради НКРЗІ, член Громадської ради при Держспецзв'язку та Держкомтелерадіо.
Експертиза[]
Бере участь у роботі щодо дерегуляції господарської діяльності, удосконалення статистичної звітності, покращення законодавчого забезпечення сфери інтелектуальної власності, розвитку телебачення та радіомовлення, зв'язку та інформаційного простору України тощо. Член міжвідомчої робочої групи з питань цифрового телерадіомовлення.
У складі делегації України брав участь у роботі регіональної радіоконференції РРК-2004 (м. Женева) щодо цифрового мовлення.
Відзнаки[]
За багаторічну сумлінну працю, значний особистий внесок у розвиток галузі зв'язку нагороджений
- подякою Голови НКРЗ (2006)
- нагрудним знаком «Почесний зв'язківець України» Міністерства транспорту та зв'язку України (2008).
Має відомчі відзнаки й нагороди військових формувань України.