Євген Букет
Євген Васильович Букет (нар. 23 жовтня 1981, Київ) — український краєзнавець, журналіст та громадський діяч.
Головний редактор газети «Культура і життя», член правління Національної спілки краєзнавців України, член Національної Спілки журналістів України. Лауреат Міжнародної премії імені Олеся Гончара (2008) та Премії імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики (2018). Почесний краєзнавець України (2016).
Життєпис[]
Народився в місті Києві. Шкільні роки провів на батьківщині роду, в селі Грузькому Макарівського району Київської області. У 1999 році закінчив місцеву школу, а у 2004-му — механіко-математичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка.
В 2006—2007 працював кореспондентом газети «Макарівські вісті».
2007—2009 — інтернет-редактор Всеукраїнського культурологічного тижневика «Слово Просвіти». 2010—2014 — заступник головного редактора цього часопису.
З вересня 2014 по квітень 2015 — заступник головного редактора, з травня 2015 — головний редактор газети «Культура і життя».
Громадська діяльність[]
- Відповідальний секретар (з 2010 року), заступник голови (з 2012 року) Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, з 23 січня 2012 — член правління НСКУ,
- Член ради Київської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (з 2008 року),
- Заступник голови (2008—2017), голова (від 2 грудня 2017) Київського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка, член контрольно-ревізійної інспекції ВУТ «Просвіта» імені Т. Шевченка (2013—2017), заступник голови Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молода Просвіта» (2003—2008) почесний голова Київського обласного товариства «Молода Просвіта» (з 2008 року)
- дійсний член Українського наукового товариства краєзнавства геральдики та фалеристики (2008—2011),
- член Українського геральдичного товариства (з 2009 року),
- старший лейтенант козацтва.
Був помічником народного депутата Юрія Гнаткевича у V та VI скликанні. У VIII скликанні — помічник-консультант народного депутата України Тараса Юрика.
- З 17 грудня 2011 по 15 грудня 2012 — голова правління, з 15 грудня 2012 по 15 грудня 2013 — голова ревізійної комісії громадської організації «Вікімедіа Україна». 2011 року започаткував проведення українських Вікіекспедицій, 2013-го — ініціював фотоконкурс «Вікі любить Землю», а 2017-го — ініціював перехіж газет «Культура і життя» і «Кримська світлиця» на ліцензування CC BY.
- 12 вересня 2017 разом з Андрієм Бондаренком і Олексою Юрченком заснував Товариство редакторів української Вікіпедії. На зборах засновників обраний його головою.
- 15 серпня 2012 Центральною виборчою комісією України зареєстрований кандидатом у народні депутати України по 212 мажоритарному виборчому округу (Київ, Дарницький район) від політичної партії «Наша Україна», у його передвиборчій програмі було визначено редагування Вікіпедії як складову навчального процесу. За підсумками виборів посів 15 місце серед 39 претендентів, здобувши 369 голосів виборців.
- З 2014 — член експертно-перевірної комісії Центрального державного електронного архіву України та громадської ради при Державній архівній службі України[14].
- 2013 року відвідав Соловецькі острови. З 2014 — є членом громадської організації «Міжнародне об'єднання „Соловецьке братство“», співавтор книжки статей учасників Соловецької прощі «Соловецька печаль України» (2016)[15].
Творчість[]
Ще студентом почав досліджувати історію малої батьківщини. 2001 року побачила світ його перша краєзнавча монографія «Історія українського села Грузьке». Відтоді Євген Букет став автором понад 20 книжок з історії Макарівського району Київської області, чим здобув визнання як дослідник-краєзнавець.
Має понад 500 публікацій у друкованих ЗМІ. Разом з Л. Голотою є упорядником публіцистичної серії "Бібліотека «Слова Просвіти».
У 2014 побачила світ книга-дослідження, яка по-новому відкриває повстання 1768 року «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини».[16] 2016-го вийшла друком ще одна наукова розвідка про одну із ключових проблем політичної історії України — гайдамацький рух ХVІІІ століття — «Швачка — фенікс українського духу»[17].
Основні праці
- Букет Є.В. Історія українського села Грузьке. — Київ : «Логос», 2001. — 48 с. — ISBN 966-581-268-8.
- Букет Є.В. Історія українського села. Козичанка. — Київ : «Логос», 2003. — 100 с. — ISBN 966-581-406-0.
- Букет Є.В. Вісімдесят років діяльності «Молодої Просвіти». — Київ : Пугач О.В., 2004. — 96 с. — ISBN 966-8359-00-3.
- Букет Є.В. Історія українського села. Комарівка. — Київ : «Логос», 2004. — 88 с. — ISBN 966-581-554-7.
- Ащенко Н.В., Букет Є.В., Нетреба Д.С. та ін.; Упоряд. Букет Є.В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ : «Логос», 2006. — 416 с. — ISBN 966-581-815-5.
- Букет Є.В., Луценко М.В. Молодіжні та дитячі громадські організації Київської області. Довідник. — Київ : «Логос», 2008. — 116 с. — ISBN 978-966-581-971-4.
- Ащенко Н.В., Букет Є.В., Нетреба Д.С. та ін. Макарівський район. 85 років. Презентаційний збірник. — Київ : «Український видавничий консорціум», 2008. — 64 с. — ISBN 978-966-8189-66-1.
- Букет Є.В. Історія українського села. Колонщина. — Вінниця : ПП «Видавництво «Теза», 2008. — 132 с. — ISBN 978-966-421-059-8.
- Букет Є.В. Буслів суд. Грузецькі оповідки. — Київ : Пугач О.В., 2009. — 48 с. — ISBN 978-966-8359-09-5.
- Букет Є. В. та ін. Наше прізвище Букет. — Київ : Пугач О.В., 2010. — 160 с. — ISBN 978-966-8359-08-8.
- Букет Є.В., Кулаковський В.М., Міщенко Л.А. та ін.; Упоряд. Букет Є.В. Нариси з історії Ясногородки. — Біла Церква : Вид. О.В. Пшонківський, 2010. — 304 с. — ISBN 978-966-2083-83-5.
- Міста і села України. Київщина / історико-краєзнавчі нариси. - Том 2. — Київ : «Український видавничий консорціум», 2011. — 448 с. — ISBN 978-966-1641-31-9.
- Букет Є.В., Перерва В.С. Люди, які несли віру. Літопис православного життя села Грузького. — Київ : Пугач О.В., 2011. — 80 с. — ISBN 978-966-8359-14-9.
- Євген Букет. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. // Макарівські історико-краєзнавчі читання: збірник текстів виступів на історико-краєзнавчій конференції (смт Макарів Київської області 25 листопада 2011) — Київ: Видававець О. В. Пугач, 2012. — Сторінки 31-47. ISBN 978-966-8359-10-1
- Букет Є.В., Гальчак С.Д., Дмитрук В.І., Маньковська Р.В. Джерела духовності: Науково-краєзнавчі експедиції Національної спілки краєзнавців України 2009-2013 рр. Документи та матеріали. — Вінниця : ПП Балюк І.Б, 2014. — 340 с. — ISBN 978-617-530-064-0.
- Савченко Г. П., Букет Є. В., Синявський Я. О. Київська область. Живий у пам'яті поколінь // Україна Тараса Шевченка: іст.-краєзнав. нариси / упоряд.: Р. В. Маньковська, В. М. Мельниченко; передм. О. П. Реєнта; голова ред. ради Л. М. Новохатько; голов. ред. О. П. Реєнт; худож.-оформлювач О. М. Іванова; М-во культури України, Нац. спілка краєзнавців України. — Харків: Фоліо, 2014. — С. 182—213, 574. ISBN 978-966-03-6759-3
- Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
- Букет Євген. Нариси з історії Київської «Просвіти». — К.: ВЦ «Просвіта», 2014. — 112 с. — ISBN 978-617-7201-05-1
- Букет Є.В. Швачка — фенікс українського духу. — Київ : «Український пріоритет», 2016. — 360 с. — ISBN 978-617-7398-15-7.
- Національна спілка краєзнавців України в інформаційному просторі. До 90-річчя журналу «Краєзнавство» / [відп. ред. О. П. Реєнт; упоряд.: Є. В. Букет, В. І. Дмитрук, Р. В. Маньковська, В. І. Милько]. — К.: НСКУ, 2017. — 183 с. — ISBN 978-617-7009-52-7.
- Мар'янівка / за заг. ред. Є. В. Букета; Є. В. Букет, П. Л. Машовець, Г. Г. Оніщук. — Житомир: ФОП Євенок О. О., 2017. — 132 с., іл. — (Історія укр. села). — ISBN 978-617-7483-80-8
- «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу / Упорядники Є. В. Букет, О. Є. Петренко. — Житомир: ФОП Євенок О. О., 2017. — 112 с. — (Бібліотека газети «Культура і життя»). — ISBN 978-617-7607-13-6
Відзнаки[]
- Молодіжна премія голови Київської облдержадміністрації (2004)
- Міжнародна премія імені Олеся Гончара (2008)
- Медаль Олександра Довженка (2016)[18][19]
- Почесний краєзнавець України (2016)
- Відзнака «За подвижництво в культурі» Українського фонду культури (2017)
- Міжнародна літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша (2018)[20]
- Літературно-мистецька премія імені Володимира Косовського (2018)[21]
- Премія імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики (2018)[22]