Вікі Енциклопедія громадянського суспільства в Україні
Advertisement
Ualpa

Всеукраїнська професійна спілка пілотів (ВПП) — це всеукраїнська добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує на добровільних засадах профспілки пілотів, лінійних пілотів, пілотів комерційної авіації.

Спілка створена для представництва інтересів та захисту прав пілотів у Міністерстві інфраструктури України, Міністерстві праці та соціальної політики України, Комітетах Верховної Ради України та в інших держаних інстанціях. Спілка бере участь в адаптації українського законодавства до європейського та використовує при цьому міжнародну практику. Спілка є членом Міжнародної Федерації Асоціацій Лінійних Пілотів (IFALPA) та асоційованим членом Європейської асоціації пілотів (ЕСА).

Люди[]

  • Полянський Олександр Миколайович — голова Всеукраїнської професійної спілки пілотів

Засновники[]

Засновниками даної профспілки були первинні профспілки таких українських авіакомпаній:

  • Професійна спілка «Лінійних Пілотів Міжнародних Авіаліній України»;
  • Профспілка "Ліга лінейних пілотів";
  • Профспілка пілотів Дніпропетровського авіапідприємства;
  • Профспілка пілотів А/К "Донбасаеро";
  • Профспілка пілотів ВАТ Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа";
  • Профспілка пілотів ВАТ Авіакомпанія "Буковина" та ін.

Міжнародна співпраця[]

У 2009 ВПП стала повноправним членом у Міжнародна федерація асоціацій лінійних пілотів (IFALPA) та асоційованим членом у Європейська асоціація пілотів (ECA). Участь в IFALPA надала інформаційну підтримку ВПП, зв'язок і координацію з іншими асоціаціями пілотів, які входять до її складу, підтримку українських пілотів при нестандартних ситуаціях за кордоном. Зокрема, IFALPA надавалась інформаційна підтримка при проведення «Industrial Action» в українських АК.

Асоційоване членство в ЕСА надало можливість ВПП приймати участь у обговоренні питань щодо процесів глобалізації в ЄС, щодо захисту пілотів при здійсненні польотів у режимі «відкритого неба», щодо протидії впровадженню неприйнятних правил робочого часу та часу відпочинку членів екіпажів повітряних суден в ЄС тощо.

Співпраця з Федерацією профспілок транспорту України[]

Федерація профспілок транспорту України (ФПТУ) надала свою підтримку на національному рівні при вирішенні таких питань як: вилучення норм щодо обов'язкового контракту для пілотів у новому Повітряному кодексі України; протидія прийняттю нормативно-правових актів щодо психофізіологічної експертизи для робітників транспорту; проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Відповідальність за злочини на транспорті-2010» для подальшого внесення змін до ч. 1 ст. 276 Кримінального кодексу України (ККУ) тощо. Зокрема, ФПТУ сприяє вирішенню питання легалізації страйків на транспорті.

Крім того, ФПТУ залучає представників ВПП до всіх заходів (зустрічей) з найвищим керівництвом МІУ. Також Федерація делегувала ВПП до Спільного представницького органу профспілок на національному рівні, що дає можливість піднімати і вирішувати проблемні питання із залученням всіх профспілок України.

Діяльність[]

Участь у Громадській раді при Державіаслужбі (ДАСУ)

Делегованим представником ВПП очолено роботу постійної Комісії з питань соціального захисту Громадської ради при ДАСУ. Завдяки цьому додатково отримані важелі впливу при вирішені таких питань як:

  •  внесення змін до суми страхування льотного складу (постанова КМУ від 12.10.2002 р. №1535);
  •  контроль за прийняттям іноземної робочої сили в українські АК;
  •  реалізація проходження лікарняної льотної сертифікаційної комісії (ЛЛСК) у м. Бориспіль (МСЧ РСП «Київцентраеро»);
  •  контроль за проходженням ЛЛСК у відповідності з вимогами JAR-FCL 3 (відміна додаткових медичних оглядів).

Реалізація завдання щодо прийняття Повітряного кодексу України (ПКУ) з урахуванням зауважень та пропозицій від ВПП

Завдяки активної участі ВПП у процесі прийняття ПКУ, з останнього були виключені положення щодо:

  • обов’язкового контракту для льотного складу (ст. 53). Було доведено безпідставність, небезпечність та недоцільність запровадження такої норми, яка б могла посилювати зловживання роботодавця та суттєво обмежувати права працівників авіації;
  • авіаційної медицини: психічна придатність та міжсертифікаційні періоди. Положення, які передбачалися до першого читання у ст.ст. 54-60 суперечили міжнародним нормам та надавали безмежну владу авіаційним медичним екзаменаторам;
  • накладання величезних штрафів на пілотів, які зараз застосовуються до юридичних осіб – суб’єктів авіаційної діяльності (ст. 127 ПКУ);
  • додаткової кримінальної відповідальності для пілотів. Прикінцеві положення ПКУ передбачали введення ст. 276-1 Кримінального кодексу України (ККУ) за здійснення професійної діяльності у стані алкогольного сп’яніння. Завдяки втручанню ВПП, відповідальність залишилась такою ж як і в ст. 276 ККУ. Нова ст. 276-1 стала статтею прямого застосування, в той час як раніше відповідальність була за сукупністю статей (ст. 276 та ст. 67 ККУ) і мала обтяжуючі обставини.

Зняття з розгляду проекту постанови КМУ відносно впровадження додаткових, дублюючих норм щодо психофізіологічної експертизи для пілотів та інших працівників транспорту

Міністерство охорони здоров’я України (МОЗУ) неодноразово розроблювало проект Постанови КМУ «Питання організації проведення психофізіологічної експертизи працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки, та тих, що потребують професійного добору» та намагалося його впровадити не маючи законних на те підстав.

Реалізація такого нормативного акту мало на меті легалізувати діяльність приватних підрозділів психофізіологічної експертизи для їх подальшого фінансування за рахунок виробничих галузей. Зважаючи на категоричний супротив зі сторони ВПП, ФПТУ, Спільного представницького органу профспілок України, Спільного представницького органу роботодавців України, а також офіційної позиції МІУ та інших органів виконавчої влади запропонований МОЗУ проект постанови КМУ щодо психофізіологічної експертизи був знятий з розгляду, оскільки додаткового законодавчого врегулювання це питання не потребує.

Щодо відміни додаткових медичних оглядів

Упродовж останніх років Всеукраїнська профспілка пілотів виконувала завдання щодо відміни додаткових медичних оглядів пілотів (проходження піврічних медичних оглядів, оглядів після відпусток та довготривалих відряджень), що не передбачені європейськими вимогами. Спільно з Державіаслужбою та іншими органами виконавчої влади було розроблено відповідні зміни до Правил, затверджених наказом Державіаслужби № 920 від 05.12.2005 р. Підставами для таких змін стало те, що проведення медичних оглядів належить до компетенції Міністерства охорони здоров’я України, а не Державіаслужби, яка відповідає за медичну сертифікацію авіаційного персоналу.

Напрацьовані зміни до Правил тривалий час не приймались. За інформацією від Державіаслужби Міністерство юстиції України наполягало на відміні наказу Державіаслужби № 920 в цілому, оскільки він був прийнятий на підставі Повітряного кодексу України 1993 р., містив застарілі норми та посилання на нормативні акти, які втратили чинність. 02 січня 2018 р. Міністерство інфраструктури України своїм наказом № 1 визнало наказ Державіаслужби № 920 від 05.12.2005 р. «Про затвердження Правил медичного забезпечення і контролю польотів цивільної авіації України» таким, що втратив чинність. Отже додаткові медичні огляди пілотів було відмінено.

Участь у переговорах над укладенням Галузевої угоди на 2018-2020 рр.

З травня до грудня 2017 р. проводилась переговори сторін над укладенням нової Галузевої угоди. До роботи Спільного представницького органу профспілок працівників цивільної авіації України було делеговано представника від Всеукраїнської професійної   спілки пілотів, який в подальшому приймав активну участь у переговорах сторін. 14 грудня 2017 р. Галузева угода на 2018-2020 рр. була підписана всіма сторонами та 05 січня 2018 р. зареєстрована Міністерством соціальної політики України.

Одне із основних завдань, яке було поставлено перед Всеукраїнською професійною спілкою пілотів виконано. Так, у Розділі 5 «Оплата праці» нової Галузевої угоди в зобов’язаннях роботодавця передбачено, що у разі затримки виплати заробітної плати або появи заборгованості із заробітної плати працівнику, роботодавець не має права розірвати з ним трудовий договір за власною ініціативою. Зокрема, сторонами Галузевої угоди було узгоджено протягом 2018 р. розробити проект нормативно-правового акта щодо врегулювання мінімального розміру оплати праці льотного складу.

Не менш важливим здобутком Всеукраїнської професійної спілки пілотів у роботі над укладанням попередньої Галузевої угоди (2013-2015 рр.) було:

  • встановлення обмежень щодо прийому на роботу додаткового льотного складу, якщо середній місячний наліт годин складає менше визначеної колективним договором підприємства місячної норми польотного часу (протидія роздуванню штату та незабезпеченню льотного складу максимально можливим нальотом годин у місяць);
  • запровадження співвідношення погодинних ставок оплати праці льотного складу за наліт годин від КПС.

Про зміну підходів до системи розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами

Наприкінці квітня 2018 р. було підписано Меморандум про співробітництво між Всеукраїнської професійною спілкою пілотів та Національним бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами. Метою даного кроку було підвищення безпеки польотів цивільної авіації, ефективність розслідування авіаційних подій та інцидентів, вдосконалення процедур з розслідування авіаційних подій та інцидентів, приведення правил і процедур розслідування авіаційних подій та інцидентів відповідно до вимог законодавства України, а також стандартів та рекомендованої практики ІКАО,та актів законодавства ЄС. Не менш важливим аспектом підписання Меморандуму є те, що з’явилася можливість залучати пілотів-членів ВПП з відповідною підготовкою до розслідування авіаційних подій та інцидентів, які проводить НБРЦА.

На початку 2016 р. ВПП спільно з Державіаслужбою України та Інститутом ІКАО було започатковано і успішно проведено курс з підготовки інспекторів з безпеки авіації     (внутрішні розслідування) при Інституті ІКАО. Наразі курс з підготовки фахівців з внутрішніх розслідувань при Інституті ІКАО проводиться на постійній основі. До викладання цього курсу залучається пілот ВПП, який виконує польоти на сучасній техніці. За рахунок ВПП щонайменше 10-ть пілотів прослухали цей курс та отримали відповідні сертифікати IКАО.

IFALPA проводить акредитацію діючих комерційних пілотів за відповідною програмою, яка передбачає відбір пілотів на основі їх професійної підготовки, кваліфікації та досвіду, а також успішного проходження міжнародного курсу розслідувачів авіаційних подій та інцидентів. У 2016 р. була проведена процедура акредитації  3-х українських пілотів, (командирів повітряних суден Боїнг-737, Боїнг-767, Ембраер-190) членів ВПП у якості розслідувачів IFALPA.

Акредитація українських пілотів є першою серед пілотів країн Балтії, Балкан, а також пострадянського простору. Вона дозволяє залучати цих спеціалістів до розслідувань авіаційних подій та інцидентів в Україні та за її межами. ВПП має наміри збільшити кількість акредитованих розслідувачів IFALPA серед українських пілотів, які виконують польоти на інших типах повітряних суден.

Завдання над якими Всеукраїнська професійна спілка пілотів працювала та продовжує роботу:

  • Робота над впровадженням у національне законодавство регламентів ЄС (у вигляді оригіналу), які містяться у парафованій Угоді про Спільний авіаційний простір;
  • Контроль за виконанням органами виконавчої влади Плану заходів з підготовки до запровадження спільного авіаційного простору України з ЄС і його державами-членами, затвердженого розпорядженням Уряду № 88 від 08.02.2017 р.;
  • Організація перекладу інструктивного матеріалу (GM) і прийнятних методів відповідності (AMC) до Part-ORA, Part-ARA, Part-FCL Регламенту ЄС № 1178/2011 з метою їх подальшого введення в дію, а також здійснення контролю за впровадженням їх у національне законодавство;
  • Державіаслужбою як роз’яснення щодо застосування Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури для льотних екіпажів цивільної авіації»;
  • Внесення пропозицій до Державіаслужби щодо скасування наказу Мінтрансзв’язку від 19.03.2009 р. № 295 «Про затвердження Правил інформаційного забезпечення системи управління безпекою польотів повітряних суден цивільної авіації України» з метою узгодження норм законодавства України;
  • Організація громадської підтримки законопроекту № 4639 від 11.05.2016 р. (зміни до законодавства щодо гарантування реалізації конституційного права людини на страйк (для працівників транспорту) та законопроекту № 6392 від 18.04.2017 р. (зміни до Повітряного кодексу України щодо можливості приймати та публікувати нормативні документи Державіаслужбою однією із мов ЕАSA);
  • Внесення суб’єктам права законодавчої ініціативи пропозицій щодо змін до трудового законодавства для можливості призупинення трудового договору в разі невиплати заробітної плати у встановлений строк або виплати її не в повному розмірі (законопроекти № 7002 від 25.07.2017р. та № 1658 від 24.07.2017 р.);
  • Реалізація збільшення страхової суми для членів екіпажу повітряного судна до 300 000 грн. за кожну застраховану особу – затвердження Урядом постанови № 676 від 06.09.2017 р.;
  • Контроль за виконанням міжнародних зобов’язань України з авіаційного пошуку та рятування на морі;
  • Надання правової допомоги первинним профспілкам при створенні та організації їх роботи;
  • Залучення представника ВПП до діяльності Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС (Робоча група № 5 Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату), яка сприяє ефективній участі громадянськості у процесі реалізації та моніторингу виконання Угоди про асоціацію.

Посилання[]

Advertisement