Вікі Енциклопедія громадянського суспільства в Україні
Advertisement
Ігор Гогоша

Ігор Гогоша

Ігор Зіновійович Гогоша (народився 7 вересня 1960, Львів) – лікар гігієніст-епідеміолог, магістр державного управління, громадський діяч.

Життєпис[]

Виріс, навчався і працює у місті Львові.

Закінчив Львівський медичний інститут (1980–1986), санітарно-гігієнічний факультет, лікар гігієніст-епідеміолог; Академію державного управління при Президентові України (1997–1998), магістр державного управління.

Пройшов підвищення кваліфікації:

  • жовтень 2009 – Державний комітет фінансового моніторингу України, боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом і фінансуванням тероризму.
  • грудень 2009 – МВС, Київський Національний університет внутрішніх справ – державне управління та організація протидії корупції.

Професійний досвід:

  • З 2023 по даний час Львівський національний університет ім.Івана Франка, начальник РСВ (режимно-секретний відділ).
  • З 2022 по 2023 - виконавчий директор громадської спілки ГС "Львівський кластер медичного бізнесу"
  • З 2021 по 2022 - заступник директора Установи благодійного фонду "Центр медичних інновацій" (Медичний центр NOVO)
  • З 2019-2021 — Верховна Рада України, помічник-консультант народного депутата України Миколи Княжицького.[1]
  • 2015–2019 — директор з продажу медтехніки ТзОВ «РЕМА».
  • 2013–2015 — начальник управління санітарної охорони території, Головного управління Держсанепідслужби України у Львівській області
  • 2009–2013 — Львівська обласна державна адміністрація, начальник відділу взаємодії з правоохоронними органами і з питань запобігання та протидії корупції.
  • березень–травень 2009 – заступник голови Галицької районної адміністрації з соціально-економічних питань Львівської міської ради.
  • 2006–2009 — директор ПП «Клінінг—ПРО», Львів, Україна.
  • травень—листопад 2006 — начальник адміністративного відділу ПЛФ, експерт департаменту координації філійної мережі ВАТ „Кредобанк”, Львів, Україна.
  • 2004–2005 — Міністерство праці та соціальної політики, ПО „Укрпротез”, начальник технічного відділу, м. Київ, Україна.
  • 2001–2004 — Міністерство праці та соціальної політики, Керівник секретаріату комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів у Львівській області, Львів, Україна.
  • 1998–2001 — перший заступник начальника головного управління праці та соціального захисту у Львівській області, Львів, Україна
  • 1994–1998 — радник депутата Верховної Ради України та помічник заступника голови Львівської облдержадміністрації з гуманітарних питань, Львів, Україна.
  • 1991–1994 — експерт регіонального фонду „Україна—Європа”, Львів, Україна.
  • 1987–1991 — асистент кафедри гігієни праці Львівського медінституту, Україна.
  • 1986–1987 — лікар з гігієни праці Тарко-Салинської СЕС, Тюменська область, Ямало-Ненецький автономний округ, Росія.

Одружений.

Громадська і політична діяльність[]

Член Громадської спілки “Український патріотичний собор”.

Примітки[]

Посилання[]

Advertisement