Вікі Енциклопедія громадянського суспільства в Україні
Вікі Енциклопедія громадянського суспільства в Україні
Advertisement
900px-Журналісти проти корупції

Всеукраїнська громадська організація «Журналісти проти корупції» — всеукраїнська громадська організація, створена у 2015&. Місія: захист порушених прав та інтересів українців за допомогою журналістів.

Люди[]

  • Кот Сергій Іванович, засновник, голова
  • Яценко Світлана Миколаївна, засновник, член Центрального комітету, заступник голови

Ідея створення організації належить Коту Сергію Івановичу. За його ініціативи було започатковано громадський рух зі створення об'єднання активних та небайдужих до долі пересічного українського громадянина патріотів, в яке можуть увійти правознавці, медійники, освітяни, медики, підприємці, науковці, студенти та активісти інших професій. Саме для цих категорій громадян вкрай потрібна взаємодопомога та підтримка з боку громади.[1]

Діяльність[]

Назва Організації «Журналісти проти корупції» не означає, що всі учасники — журналісти. Членами Організації є юристи, вчителі, лікарі, підприємці, науковці, військові, студенти, активісти та волонтери. Станом на кінець 2019 року Всеукраїнська громадська організація "Журналісти проти корупції" має 48 заєреєстрованих Департаментом реєстрації Мінюту України відокремлених підрозділів в 18 областях України та має зареєстрований статус Всеукраїнської організації. [2]

22 вересня 2016 року на офіційній сторінці НСЖУ, виходить новина, де ВГО "Журналісти проти корупції" проводить ексклюзивній семінар, для працівників ЗМІ "Резонанс без риска", де спікерами є представники ВГО "Журналісти проти корупції"[3], що говорить про те, що НСЖУ у 2016 підтримує розвиток ВГО "Журналісти проти корупції".

20 лютого 2018 року ВГО «Журналісти проти корупції» об'єднавшись з юристами ГО «Всеукраїнська асоціація правозахисту» створюють професійну журналістську спілку «Національна спілка незалежних журналістів України» (НСНЖУ). Головою Правління НСНЖУ вибирають Сергія Кота. Мета спілки — сприяння розвитку журналістики в Україні шляхом об'єднання незалежних ЗМІ, інтернет — видань, газет, журналів, телебачення, блогів, інших засобів масової інформації та людей, які займаються збором, створенням, редагуванням, підготовкою та оформленням інформації для редакції засобу масової інформації або займаються такою діяльністю за власною ініціативою.[4]

18 травня 2018 року від організації «Журналісти проти корупції» висувається два кандидата[5] до Ради громадського контролю при НАБУ.[6]

30 травня 2018 року один з учасників ВГО "Журналісти проти корупції", був внесений до списку на сторінку інтернет-голосування за кандидатів до Ради громадського контролю при НАБУ.[7]

9 січня 2019 року ВГО "Журналісти проти корупції" підписала меморандум з Міжнародною антикорупціїною асамблеєю, де в зустрічі приняв участь керівник Київського обласного відділення ВГО "Журналісти проти корупції" — Валуйсков Олег.[8]

Подання на нагороду журналіста Романа Сущенка було отримано від Національної Спілки Незалежних Журналістів України (НСНЖУ) та Всеукраїнської громадської організації "Журналісти проти корупції".[9]

У місті Переяслав-Хмельницький на фестивалі "Славен-град" відбулося встановлення Національного рекорду України в номінації "Найбільший хор журналістів України" і зафіксовано рекорд України – співав хор із сорока п'яти журналістів ВГО "Журналісти проти корупції".[10]

07 липня 2018 року у м. Переяслав-Хмельницький ВГО «Журналісти проти корупції» взняли участь у III Всеукраїнському фестивалі авторської творчості «СЛАВЕН ГРАД» де встановили Національний рекорд України — «Найбільший хор журналістів України». Хор із сорока п'яти журналістів виконав гімн Січових Стрільців: «Ой у лузі червона калина похилилася». На фестивалі «Славен-град» були присутні телеканали 1+1 та «Інтер», а також журналісти газети Сумщина.[11]

3 січня 2018 року видання Корреспондент проводить власне розслідування, стосовно ВГО ЖПК, в якому відмічає, що сюжет телеканалу «Інтер» носить замовний характер, а також вказує на не професіоналізм співробітників телеканала при отриманні інтерв'ю журналистки Юлії Лавришеної.[12]

Примітки[]

Посилання[]

Advertisement