Вікі Енциклопедія громадянського суспільства в Україні
Advertisement

Владислав Олегович Ковалевський (народився 22 травня 1980) — науковець, політичний консультант, стратег і технолог. Засновник та Голова правління Міжнародного Стратегічного Центру, член президії Асоціації політичних наук України, кандидат політичних наук, старший науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України (Україна, м. Київ).

Життєпис[]

Народився в Україні, м. Донецьк, у родині службовців. Наприкінці 1990-х років працював соціологом-інтерв’юером у Міжнародній фінансовій корпорації (IFC).

Кар’єру політичного консультанта починав з посади агітатора на виборах до Верховної Ради України у 1998 р.

З 2002 року постійно працює на різних посадах і Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та здійснює безпосередні консультації в сфері політичних стратегій та технологій, політичних комунікацій, взаємодії зі ЗМІ тощо. Має активну життєву позицію, наукові здобутки та різноманітний досвід з системного вирішення проблем на державних, наукових та експертних і громадських посадах.

Освіта

  • Донецький національний університет (спеціальності – «Політологія» та «Інтелектуальні системи прийняття рішень»).
  • Донецький інститут внутрішніх справ (спеціальність – «Цивільне право»)
  • Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України (аспірантура).

Проходив навчання та стажування у Польщі, Чехії тощо. Додаткові навички та знання отримував в царині психології, нейро-лінгвістичного програмування, ігротехніки, системної методології та теорії вирішення винахідницьких задач (ТРИЗ).

Досвід виборчих кампаній[]

З 1998 року брав участь у всіх виборчих кампаніях в Україні на всіх рівнях – від місцевих до парламентських та президентських.

Має безпосередній досвід польової кампанії на місцевому рівні в якості агітатора та організатора польових кампаній та досліджень. У 2000 році очолював відділ взаємодії зі ЗМІ, а з 2001 року інформаційно-аналітичний відділ однієї з політичних партій.

З 2002 року був членом команди політтехнолога Юрія Левенця (керівник дисертації), відповідальним спочатку за інформаційно-аналітичний, а потім за організаційно-польовий напрями роботи політконсалтингової групи.

На президентських виборах 2004 року працював у групі аналітиків інформаційного простору на одного з провідних кандидатів у Президенти України.

З 2006 року очолював групу розробників та реалізаторів політичного контакт-центру (колл-центру). На президентських виборах 2010 року був заступником керівника польового проекту одного з провідних кандидатів. З цього ж року розвивав та втілював ідею Ситуаційного центру при Адміністрації Президента України.

На виборах 2012 року був довіреною особою нардепа «Батьківщина» Віталія Чудновського.[1]

У 2012 році група успішно вела 2 парламентські політичні партії, а також понад 40 мажоритарних кандидатів, переважна більшість з яких стала народними депутатами.

У 2014 на виборах Президента році був технологом-куратором південно-східних областей України.

З 2018 року очолював організаційно-агітаційну структуру одного з провідних кандидатів на посаду Президента України.

У 2019 році вів кампанії декількох кандидатів-мажоритарників на виборіх до Верховної Ради.

2020 року керував передвиборчим штабом партії "Слуга народу"[1] у Київській області на місцевих виборах, здобувши найкращий результат серед інших областей.

Компетенції[]

Консультант в сфері вирішення проблем (trouble-shooting) з набором знань, навичок та компетенцій, що дозволяють вирішувати проблеми будь-якого рівня складності.

Експерт в сфері політичних технологій та політичних стратегій, взаємодії зі ЗМІ та громадськими організаціями, спеціаліст у сфері соціально-політичного інжинірінгу та вивчення й формування громадської думки.

Науково-експертна спеціалізація: стратегії, політичні науки, прозорий лобізм, концептуальна влада, політичні та соціальні технології, політичні комунікації, ризики та загрози, інформаційно-аналітична діяльність.

Автор понад 100 фахових досліджень, серед яких індивідуальні та колективні монографії, державні та наукові, фахові статті, наукові та учбові курси в сфері політології, політичних технологій та політичного консультування.

Примітки[]

Посилання[]

Advertisement