Вікторія Ліснича
Вікторія Миколаївна Ліснича (нар. 15 травня 1978, Кіровоградська область) — український громадський і політичний діяч, президент ГО «Міжнародна дипломатична рада в Україні», співзасновник юридичної компанії «Ти і право», віце-президент Європейської економічної палати торгівлі, комерції та промисловості в Україні, екс-заступник міністра культури України.
Життєпис[]
Освіта: Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, лікар за фахом «Лікувальна справа».
- Київський національний економічний університет (магістр права, 2005).
- Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (режисер, керівник мистецьких проектів, викладач, 2012)
Працювала
- лікарем-кардіологом в Інституті серцево-судинної хірургії ім. Н. М. Амосова.
- заступником директора Державного підприємства «Управління з експлуатації майнового комплексу» Міністерства фінансів України.
- З серпня 2007 року по березень 2010 — заступник директора Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. Н. М. Амосова».
- З вересня 2010 по жовтень 2011 — заступник Міністра культури України.[
- 23 січня 2012 наказом Міністра культури України призначена на посаду генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
20 лютого 2013 Вікторія Ліснича стала віце-президентом Європейської економічної палати торгівлі, комерції та промисловості в Україні.
Володіє українською, російською, англійською мовами, латиною.
Незаміжня. Виховує доньку.
Громадська і політична діяльність[]
Голова громадської організації Міжнародна Дипломатична Рада в Україні Вікторія Ліснича
З 2002 по 2006 була депутатом Шевченківської районної ради м. Києва.
У 2012 балотувалася в народні депутати України по одномандатному виборчому округу № 223 як самовисуванець.
Голова громадської організації Міжнародна дипломатична рада в Україні.
Віце-президент Європейської економічної палати торгівлі, комерції та промисловості в Україні.
Президент міжнародної асоціації «Біомедична інженерія».
Наукова діяльність[]
Член Вченої ради Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Н. М. Амосова.
Співавтор навчального посібника «Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав», виданого в 2011 році (ISBN 978-617-02-0069-3).
Відзнаки[]
- Подяка Шевченківської районної державної адміністрації (2005)
- Подяка Київського міського голови (2006).
- Почесна грамота Головного управління охорони здоров'я (2005),
- Почесна грамота Академії медичних наук України (2008).[9]
- Орден святої рівноапостольної княгині Ольги Української Православної Церкви (24 листопада 2011).