Вікі Енциклопедія громадянського суспільства в Україні
Advertisement

Олена Олександрівна Мініч (народилася 18 липня 1965 Могильові, Білоруська РСР) — український керівник вищої ланки, громадський діяч і державний службовець, директор департаменту інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Член політичної партії «Демократичний альянс». Відома як керівник ТОВ «Українські новітні технології» (ТМ «Freshtel»).

Життєпис

Народилася в сім'ї військового. Батько — офіцер, мати — вчитель іноземної мови.

Освіта:

  • 1982—1988 — Київський Політехнічний Університет, Магістр, Діелектрики та напівпровідники
  • 1998—1999 — Дельфтський Технічний Університет, TU Delft, Дельфт, Нідерланди, Магістр, Бізнес телекомунікацій
  • 2015-до теперішнього часу — Інститут інтелектуальної власності НУ «Одеська юридична академія», Київ, Україна, Магістр

Працювала менеджером проєкту в МТС Україна (зараз Vodafone).

2006—2008, Філія Утел ВАТ Укртелеком, Комерційний директор. На посаді директора з маркетингу Utel, мобільного бізнес-підрозділу Укртелекому, вона запустила першу мережу UMTS в Україні у 2007 році.

2008—2010, Eurotel Communication s.r.o, директор

2010 — березень 2014 — президент ТОВ «Українські новітні технології» (ТМ «FreshTel», бездротовий широкосмуговий інтернет-провайдер WIMAX).

Має досвід роботи в Євросоюзі та Азії на керівних посадах:

  • виконавчого директора з продукції та послуг в Eurotel Praha (зараз Telefonica CZ Republic)
  • Azerfon-Vodafone (Азербайджан), радник зі стратегії генерального директора мобільного оператора Azerfon в Азербайджані і представила бренд Vodafone-Azerfon для ринку Азербайджану.
  • Siemens AG (Англія і Німеччина).

З 1 липня 2015 в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, директор Департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності.

Громадська та благодійна діяльність

  • організація безплатного доступу до мережі Інтернет в сільських школах та дитячих будинках;
  • надання іменної стипендії для студента факультету журналістики Львівського університету;
  • допомога в розвитку і будівництві православних монастирів: жіночого «Всіх скорботних Радість» у селі Білці, «Свято-Іллінського», чоловічого монастиря в Одесі та храму в селі Дзвінкове;
  • З 2013 по 2015 обіймала посаду Президента міжнародної бізнес організації Київський чаптер Young President Organization.[1]

Відзнаки

За благодійність нагороджена орденом Святої Великомучениці Варвари Першого та Другого ступенів.

«Людина року — 2012» в номінації «Менеджер року».[2]

Примітки

  1. Олена Мініч, переглянуто 2016-08-05
  2. Володарі титулу «Людина року – 2012», переглянуто 2016-08-05

Посилання

Advertisement